Шевченківські дні
Моя любов,
Моя висока!
Не відпускай мене,
Храни!
Храни від буднів,
Злого ока,
Храни мої пречисті
Сни!
І хай я мучусь,
Хай неспокій!
І біль терзань –
Мої вони!
Моя любов,
Моя висока,
Не відпускай мене,
Храни!
Напевно, трохи сумною поезією ми розпочали захід присвячений Тарасу Шевченку…
Але ж яка висока і прекрасна мудрість у цих рядках! У кого з нас не щемить душа, коли чуємо ніжні слова?
Тарас Шевченко кохав палко і не задля натхнення, а шукаючи в коханні жіночий ідеал, суголосний з народним ідеалом жінки, коханої, дружини, прагнучи виходу із самотності, особистої і суспільної. Кохання Шевченка і його любовна лірика допомогла глибше розкрити нам сутність Поета.
Козар Тетяна Василівна
